Реформа енергетичного регулятора України: часу чекати вже немає – Green Deal Ukraїna
Керівниця проєкту Green Deal Ukraїna Сюзанне Ніс та старша спеціалістка з енергетичної політики проєкту Green Deal Ukraїna Ольга Бондаренко в колонці для Енергореформи проаналізували важливість реформування НКРЕКП.
Україна була однією з перших країн Європи, що запровадили незалежне енергетичне регулювання: НКРЕКП було створено у 1994 році в межах реформування енергетичного сектору.
Понад три десятиліття потому Україна готується інтегрувати свій ринок електроенергії з Європейським Союзом. Цей шлях починається не з нуля: Україна має інституційний досвід і висококваліфікованих фахівців, на яких можна спиратися. Наступний крок – забезпечити інституційну рамку, яка відповідатиме новим завданням регулятора та вимогам інтеграції до енергетичного ринку ЄС.
Рішення потребують прозорості
Менш ніж за три тижні серпня цього року НКРЕКП двічі змінила голову. Юрія Власенка замінив Руслан Слободян, після чого Власенко того ж місяця повернувся на цю посаду.
Перша зміна мала зрозумілу юридичну підставу: українське законодавство не дозволяє одному й тому самому члену Комісії обіймати посаду голови НКРЕКП два строки поспіль. Значно менше зрозумілою для зовнішніх спостерігачів була наступна зміна. Чому Руслан Слободян – досвідчений фахівець в енергетичній сфері – залишив посаду голови через такий короткий час? Якими міркуваннями керувалася Комісія? Більш детальне пояснення допомогло б українській та європейській енергетичним спільнотам зрозуміти логіку цього рішення.
Ми ставимо ці питання не для того, щоб підтримати чи поставити під сумнів обрання конкретного голови.
Цей епізод ілюструє, наскільки важливими для довіри до незалежного регулятора є чіткі правила та прозора комунікація. Бо навіть цілком правомірне рішення може породжувати зайві питання щодо роботи самої інституції та її врядування.
Для незалежного регулятора пояснення того, як і чому ухвалюються важливі інституційні рішення, – це не просто питання комунікації, а складова належного врядування.
Рішення НКРЕКП впливають на енергетичні ринки, компанії та мільйони споживачів. Тому зацікавлені сторони мають розуміти не лише що було вирішено, а й чому. Для цього інституційна рамка роботи регулятора має бути оновлена.
Зволікати не можна
Україна продовжує захищатися від російської агресії, одночасно відбудовуючи енергетичну систему та здійснюючи один із найамбітніших процесів європейської інтеграції у своїй історії.
Нещодавно ухвалений Пакет інтеграції ринку електроенергії суттєво розширює повноваження НКРЕКП.
Моніторинг ринку, впровадження REMIT, транскордонна співпраця та подальша інтеграція до європейського ринку електроенергії потребують регулятора, який є не лише формально незалежним, а й інституційно сильним та користується довірою.
Україна також взяла на себе зобов'язання зміцнити інституційну та фінансову незалежність НКРЕКП у межах Ukraine Facility та програми, підтримуваної МВФ.
Тому реформа НКРЕКП – це вже не абстрактна дискусія про інституційний дизайн. Вона безпосередньо пов'язана зі вступом до ЄС, інвестиціями та функціонуванням українських енергетичних ринків.
Не з чистого аркуша
Гарна новина в тому, що реформу не потрібно починати з нуля. Реформа 2016 року вже створила важливу основу.
Сама НКРЕКП має глибоку професійну експертизу та всі можливості, щоб впоратися з прийдешніми викликами.
Є фахівці з глибоким знанням ринків електроенергії та газу, тарифного регулювання, моніторингу ринку та дедалі складніших вимог енергетичного acquis ЄС. Вони мають досвід роботи в умовах, з якими регуляторам в інших європейських країнах ніколи не доводилося стикатися. Зберегти та захистити цю експертизу – теж одне із завдань реформи регулятора.
З грудня 2025 року законодавча робота над посиленням інституційної спроможності НКРЕКП триває: 9 вересня 2026 року профільний Комітет Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг розглянув два відповідні законопроєкти – №14282 та альтернативний №14282-1. Жоден із них у нинішньому вигляді не вирішує всіх питань, проте обидва дають основу для подальшої роботи.
Зараз потрібен політичний імпульс: парламенту варто просунути законодавчий процес та використати його для усунення наявних недоліків і посилення майбутньої моделі регулятора до остаточного ухвалення закону.
Незалежність – це більше, ніж юридичний статус
Значна частина дискусії навколо НКРЕКП закономірно стосується її конституційного статусу.
Закон про НКРЕКП 2016 року мав на меті створити незалежного регулятора. Однак у 2019 році Конституційний Суд дійшов висновку, що Конституція не передбачає незалежного державного регуляторного органу такого типу. Відтоді НКРЕКП має статус центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом.
Це створює структурну проблему. Європейське енергетичне законодавство вимагає, щоб національний регуляторний орган був юридично відокремленим і функціонально незалежним від інших публічних і приватних суб'єктів.
Конституційне питання неможливо повністю вирішити під час воєнного стану, коли внесення змін до Конституції заборонено. Але це не повинно призводити до інституційного паралічу. Юридичний статус – лише одна зі складових незалежності. Сильні інституції спираються також на культуру професійної незалежності, відповідальності та прозорості. Правові гарантії та інституційна культура взаємно підсилюють одна одну.
Тому вже зараз, у межах чинної конституційної рамки, можна:
- зробити процес відбору й призначення членів Комісії прозорішим, заснованим на професійних якостях та стійкішим до блокування;
- посилити захист фіксованих строків повноважень членів Комісії, визначити об'єктивні підстави для звільнення та запровадити механізм ротації, що забезпечує інституційну спадкоємність;
- краще захистити регуляторні рішення від втручання виконавчої влади та посилити фінансову й адміністративну автономію НКРЕКП;
- глибше інтегрувати прозорість, консультації із зацікавленими сторонами та зрозумілу комунікацію в повсякденну роботу регулятора.
Проєкт Green Deal Ukraїna, одним із завдань якого є підтримка України на шляху до членства в ЄС у сфері енергетики та клімату, протягом останніх місяців разом із International Energy Agency (IEA) та UAFP Ukraine Facility Platform детально аналізував ці питання. Ми провели низку дискусій із НКРЕКП, Верховною Радою, Міністерством енергетики, інституціями ЄС, Енергетичним Співтовариством та іншими українськими й міжнародними зацікавленими сторонами.
Найближчим часом результати цієї роботи – аналіз та рекомендації щодо принципів подальшого реформування НКРЕКП – будуть представлені регулятору та українській енергетичній спільноті.
Правова рамка має величезне значення, і Україна вже зараз може зробити багато для її вдосконалення, не чекаючи майбутньої конституційної реформи.