Розбудова прозорості в ядерній енергетиці: Проблеми управління та нагляду в «Енергоатомі»

Завантажити документ

З моменту повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році енергетична інфраструктура України зазнала катастрофічних пошкоджень – доступні генеруючі потужності скоротилися з понад 37 ГВт до лише 12 ГВт. Атомна енергетика, якою керує державне підприємство «Енергоатом», зараз забезпечує приблизно 60-70% виробництва електроенергії в країні. У відповідь на скорочення генеруючих потужностей Україна розпочала ініціативу «Велике атомне будівництво» з метою завершення та розширення Хмельницької атомної електростанції (ХАЕС) з потенціалом для будівництва до чотирьох нових реакторів. Ці зусилля із прогнозованою вартістю до 25 мільярдів доларів до 2030 року розглядаються як життєво важливі для енергетичної безпеки та енергетичної інтеграції з ЄС, незважаючи на значні фінансові, технічні та управлінські ризики.  

Реформи корпоративного управління в державних підприємствах (ДП) України показали суттєвий прогрес. Це видно з прийняття в березні 2024 року Закону № 3587-IX, який формалізує наглядові ради та передбачає підзвітність. «Енергоатом» став акціонерним товариством у січні 2024 року, а його наглядова рада була призначена в червні. Однак рада почала працювати лише в січні 2025 року через суперечки щодо контрактів, оплати праці та страхування. Незалежність цієї ради була ще більше послаблена відставкою Тімоті Стоуна, одного з міжнародних експертів, який, як повідомляється, пішов у відставку через вищезгадані внутрішні проблеми. Незважаючи на формальні реформи, прозорість, правовий захист та деполітизоване управління залишаються неповними, що викликає критику з боку партнерів з ЄС та G7. В той же час процес вступу України до ЄС та зобов'язання в рамках Угоди про асоціацію підкреслюють нагальність узгодження управління «Енергоатома» з європейськими нормами, як в якості умови для вступу, так і для фінансової та технічної підтримки «Енергоатома» з боку ЄС.