Україна: Існуючі програми підтримки термомодернізації багатоквартирних будинків

Завантажити документ

До повномасштабного вторгнення Україна вже належала до групи європейських держав із найменш енергоефективним житловим фондом. На житловий сектор — у якому домінують багатоквартирні будинки (ББ), зведені до 1990 року, — припадає приблизно третина кінцевого обсягу споживання енергії в країні, що робить його одним із найбільших окремих споживачів енергії в економіці. У межах цього сектору ключовим осередком проблеми є багатоквартирні будинки радянського типу, зведені за застарілими нормами, з низьким рівнем теплоізоляції та неефективними системами опалення. Близько 80% багатоквартирних будинків були побудовані до 1980-х років і ніколи не проходили комплексної термомодернізації, що призвело до сталих надмірних тепловтрат і створює додаткове навантаження на державні фінанси.

У цьому дослідженні представлено огляд минулих та чинних державних програм підтримки термомодернізації у сегменті багатоквартирного житла в Україні, а також проаналізовано причини, через які ці інструменти досі не застосовуються у ширших масштабах. Спираючись на досвід реалізації програм на національному та муніципальному рівнях, даний аналіз визначає типові перешкоди, що заважають поширенню модернізації за межі невеликої «організованої» частини житлового фонду. Серед них — проблеми координації в рамках конкретних будинків, обмежений доступ до фінансування, нерегулярність державного фінансування та складність адміністративних процедур. Метою є формування структурованої доказової бази для розробки масштабованих політичних рішень, здатних розкрити значний потенціал підвищення енергоефективності багатоквартирних будинків у контексті відбудови країни та європейської інтеграції.