Викиди метану в енергетичному секторі України: Недооцінені виклики та можливості
Савицький, Копач, Зіхенедер
Квітень 2026
На метан припадає приблизно 27% загальних викидів парникових газів України (63 млн. тонн CO₂-екв. у 2023 році за GWP100), причому енергетичний сектор відповідає приблизно за 71% національних викидів метану. Найбільшим джерелом є діяльність з видобутку нафти і газу, за ними — вугледобувна галузь та сектор управління відходами. Хоча у 2022–2023 роках абсолютні обсяги викидів метану зменшилися через пов’язані з війною порушення, це скорочення відображає скоріше економічний спад, а не структурне зниження, і існує ризик їх відновлення під час післявоєнної відбудови.
Технічний потенціал скорочення викидів у нафтогазовому секторі, вугледобувній промисловості та секторі відходів оцінюється приблизно у 2–3 млрд. м³ щороку, що еквівалентно 60–85 млн. тонн CO₂-екв. на рік (GWP100) за рівнями до повномасштабного вторгнення. Реалізація цього потенціалу може покрити до 20% попиту України на природний газ, зменшити залежність від імпорту та генерувати до 750–1100 млн. євро щорічно за поточних європейських цін на газ. Загальні потреби в інвестиціях оцінюються у 2,4–3,6 млрд. євро протягом десяти років, причому багато заходів мають короткий термін окупності.
